"...У нашій традиції ніколи не існувало доброго (в їхньому, іноземців, розумінні) сиру й вина. Зате у нас є сирні коники. Перечитуючи днями "ФМ Галичину" Тараса Прохаська, я надибав на чудовий пасаж про них: "Походження цих витворів ще незнаніше, як те, звідки взялися наші гори. Але такі грудки витягненого у певний спосіб сиру є справжнім символом гірської країни. Коники ще й виглядають так, що неможливо відвернути від них погляду. Вони можуть бути осідлані, зі зброєю і навіть з бочівками, перекиненими через сідло. У їхній нібито примітивності є якісь такі гармонія і знаковість, які відкидають нашу пам'ять на кілька тисячоліть назад - коли всього було дуже мало, але все було надзвичайно важливим". І трохи далі: "Якби з Карпат треба би було щось вивозити контрабандою, то сирні коники якнайкраще надавалися б до цього. Бо вони – надзвичайні. Відразу розумієш, що це щось незрозуміле, але дуже значне..."
No comments:
Post a Comment